Тандем - 2, шлакоблочные станки, бетоносмесители

ПІСЛЯЗБИРАЛЬНИЙ ОБРОБІТОК ТА ЗБЕРІГАННЯ НАСІННЯ

Зберігання насіння розпочинається після того, як воно вивільни­лося з кошика. Спочатку воно зберігається в бункері комбайна, а потім на току, після очищення, сортування та калібрування — в зерносхови­щах. Процес зберігання насіння можна поділити на кілька етапів.

Спочатку насіння може зберігатися нетривалий строк в місцях, забезпечених достатнім рівнем вентиляції, в основному примусо­вої, із використанням атмосферного повітря. Цей етап триває від первинного очищення до проведення сушіння.

Другий етап зберігання стосується такого насіння, яке пройш­ло повний цикл післязбиральної обробки, але за чистотою чи воло­гістю не повністю відповідає вимогам кондиційності насіння. Таке насіння повертається на додаткове очищення чи підсушування пе­ред закладанням на тривале зберігання. На тривале зберігання закладається насіння, яке пройшло повний цикл післязбиральної обробки і відповідає всім вимогам державного стандарту на посівні якості насіння.

Технологія післязбирального обробітку має забезпечити нор­мальне проходження всіх процесів, які забезпечують досягнення необхідних результатів якості.

Сучасна технологія післязбирального обробітку повинна за­безпечити:

1. Повне завершення післязбирального дозрівання в умовах найбільш сприятливого проходження біохімічних перетворень і подальшого процесу зберігання та переробки.

2. Запобігання погіршенню якісних показників олії та інших компонентів, які утворюються при переробці насіння.

3. Застосування найбільш інтенсивних способів післязбираль­ного обробітку насіння соняшнику на всіх технологічних етапах, особливо під час очищення, сушіння та охолодження.

4. Можливість для доведення до певних кондицій за вологі­стю та засміченістю незалежно від вихідних показників.

5. Неможливість загорання насіння, травмування та обрушу­вання на всіх етапах післязбирального обробітку.

6. Забезпеченість рівномірної температури і вологості всієї маси насіння при відправленні його на зберігання.

7. Раціональне використання відходів, одержаних під час очи­щення насіння.

Первинна очистка насіння

Найкращі умови для збереження високої якості насіння скла­даються в тому випадку, коли воно доставляється безпосередньо від комбайна до заготівельного підприємства. Попередня очистка на­сіння на токах господарств, де воно вирощувалося, пов’язана з до­датковим травмуванням, що негативно впливає на вихід і якість олії. Багаторазове пропускання через очисні машини і тимчасове зберігання при підвищеній вологості особливо небажане для висо­ко олійного насіння у зв’язку з низькою міцністю оболонок, його низькою лушпинністю.

Зібране насіння соняшнику відрізняється високим рівнем засміченості, що є наслідком недостатньої міцності кошиків та самого насіння. Засміченість щойно зібраного насіння залежить від ступеня його стиглості, погодних умов під час збирання, засмі­ченості поля, стану відрегульованості робочих органів комбайна, а також сортових особливостей соняшнику. В залежності від пере­лічених факторів вміст сторонніх домішок у ворохові соняшника коливається в досить широких межах і в окремих випадках може становити 80%.

Усі домішки, які знаходяться в зібраній масі насіння, негатив­но впливають на процеси післязбиральної обробки насіння, а та­кож на здатність його до зберігання. Відбувається це тому, що сто­ронні домішки підвищують вологість насіння, що часто веде до підви­щення його температури, а також знижує сипучість, спричиняє сто­ронній неприємний запах та смак.

Викликана сторонніми домішками інтенсифікація фермента­тивних процесів підвищення життєдіяльності мікроорганізмів час­то стають причиною виникнення вогнищ саморозігрівання в насіннєвій масі навіть при кондиційній вологості насіння.

Домішки в зібраному насінні поділяються на органічні та міне­ральні. Крім того, за ознаками, характерними для соняшника, до­мішки поділяють на олійні, живі організми та сміття. До сміття відносяться мінеральні домішки; до органічних домішок — залиш­ки стебел, кошиків, листків, порожнє насіння, а також насіння, по­шкоджене шкідниками, насіння інших рослин, насіння, що зіпсува­лося в результаті самонагрівання та все, що просипається через сито з отворами в 3 мм.

Основну групу сторонніх домішок в насінні, яке надходить з поля, складають вегетативні частини рослин — 60-70%, щупле та дрібне насіння з центральної частини кошика — 20-30%, насіння бур’янів — 5-10% та мінеральні домішки — 0,3-1,0% від загальної маси домішок.

Мінеральні домішки складаються переважно з піщинок, камінців, грудочок ґрунту, інколи дрібних металевих часток. Міне­ральні домішки викликають передчасне спрацювання робочих органів машин та механізмів, а також негативно впливають на якість олії та макухи і шроту.

До олійних домішок належить обрушене насіння соняшника, частки ядер, які не проходять через решето з діаметром в 3 мм, на­сіння з різним ступенем зіпсованості, а також насіння, що проросло.

Основною причиною утворення олійних домішок є травмуван­ня насіння під час збирання, транспортування, чистки та сушіння. Встановлено, що тільки при збиранні (обмолоті) насіння соняшни­ку утворюється кількість обрушеного насіння від 2 до 4%. Кількість олійних домішок в масі насіння може коливатися в досить широ­ких межах і в окремих випадках досягати 50%, але переважно кількість подібних домішок не перевищує 3-8%.

Олійні домішки шкідливі тому, що на наолієній поверхні по­дрібненого сміття інтенсивно протікають окислювальні та фермен­тативні процеси, що несприятливо відбивається на умовах збері­гання насіння та якості отримуваної продукції — олії, макухи, шро­ту. Тому високий вміст олійних домішок веде до псування насіння і воно стає непридатним для одержання олії для харчових потреб через підвищене кислотне число, неприємний запах і смак.

Як домішки в насінні можуть бути живі організми: комахи, мікроорганізми, які використовують насіння соняшнику як пожив­ний субстрат. Це також веде до псування насіння і виникнення вогнищ самозігрівання. Крім того, такі домішки зменшують вихід олії і погіршують її якість.

Насіння соняшнику, що надходить від комбайнів із поля, як правило, має значно вищу вологість, ніж необхідно (7%) для три­валого зберігання. Насіння, що має підвищену вологість, очища­ють двічі — до і після сушіння. Якщо соняшник збирають в фазу повної стиглості, коли всі кошики на полі мають буре забарвлен­ня і сухі, — то таке насіння можна очищати шляхом одноразового пропускання через зерноочисну машину. Мета першого очищен­ня полягає в тому, щоб не допускати додаткового зволоження на­сіння домішками вегетативної маси, вологість якої в 3-4- рази вища від вологості насіння.

Для першого очищення використовують ворохоочисники типу ОВС-25 або сепаратори з ситами діаметром одаррів в 12-15 мм. Перше очищення підвищує однорідність насіннєвої маси і ефек­тивність подальшого обробітку, тому що видаляються домішки, які істотно відрізняються від насіння соняшнику. Для первинного очи­щення використовуються повітряно-решетиі ворохоочищувачі, які здатні відділяти крупні та дрібні домішки, мінеральний порох.

Свіжозібране насіння соняшнику, особливо з підвищеною во­логістю, необхідно очищати в міру надходження, передусім, від круп­них сторонніх домішок навіть перед нетривалим зберіганням уп­родовж доби. Негайне видалення з вороху свіжозібраного насіння сторонніх домішок дозволяє знизити вологість всієї маси насіння і підвищити стійкість його при зберіганні.

Сухе насіння після першого очищення придатне до більш три­валого зберігання. Вологе насіння після першого очищення направ­ляють на сушіння. В заготівельних підприємствах для сушіння застосовують переважно сушарки шахтного або рециркулярного типів, а на маслозаводах, крім шахтних, поширені сушарки бара­банного типу.

Остаточне очищення насіння

Висушене насіння, насіння після первинної очистки, яке зиа — кодиться на тимчасовому зберіганні, потребує остаточної очистки »ід усіх типів домішок.

Для остаточного очищення застосовують повітряно-решетні епаратори, бурати, трієри. При очищенні маси насіння від сміттєвих а олійних домішок використовують різні фізичні властивості на — Іння соняшнику та домішок. У процесі очищення насіння засто­сують три способи поділу:

— за розміром на похилих решетах із вібраційними, круговими і іншими способами руху;

— за магнітними властивостями на магнітних се, араторах;

— за аеродинамічними властивостями в acnip’ ~чйних камерах каналах.

Якість очистки характеризується ефективністю роботи або ефективністю просіювання очисних машин, яка дорівнює процент­ному співвідношенню виділених домішок до їх загальної кількості.

Нижче наводяться основні способи очистки насіння соняшнику.

Розподіл за розмірами просіювання на решетах. При цьому способі вихідна суміш на решеті розподіляється на фракції: прохід через решето і вихід з решета. В решітних кузовах очисних машин установлені сортувальні решета, на яких домішки виділяються, і підсівні решета для виділення проходом дрібних домішок. Решетам надаються такі рухи: повздовжньо-зворотний, поперечно-зворотний, вібраційно-круговий, поступовий і кругово-обертовий. Для очищен­ня насіння найбільше поширення одержали машини з повздовжньо — зворотним і круговим поступовим рухами — сепаратори.

Ефективність очищення на решітних поверхнях залежить від вихідних параметрів (питоме навантаження, засміченість, вологість); характеристики решета (розмір і форма отворів, довжина і способи очистки решіт); кінематичних параметрів решета (число і ампліту­да коливань, максимальне прискорення, кут нахилу решіт).

Розподіл сортування за аеродинамічними ознаками. Для ви­далення з насіннєвої маси часток, які відрізняються за аеродина­мічними ознаками від насіння соняшнику, застосовуються ворохо — очисники, сепаратори, пневмосепаруючі машини. Суть розподілу за аеродинамічними ознаками полягає в тому, що при впливові на на­сіннєву масу соняшнику повітряної течії маса буде чинити опір, цей опір буде неоднаковим для різних фракцій насіннєвої маси. Властивість часток маси чинити опір повітряній течії називається парусністю. Парусність залежить від площі частки, перпендику­лярної течії повітря, швидкості руху повітря, його щільності і кое­фіцієнту обтікання. Для кожної фракції насіннєвої маси соняш­нику характерна питома парусність, завдяки чому ця маса може бути розподілена на окремі фракції.

Очищення насіння за щільністю. Різницю в щільності насіння і сторонніх домішок використовують для відділення насіння від домішок. Такий розподіл можливий шляхом занурення насіння в рідину, щільність якої знаходиться посередині між щільністю на­сіння і щільністю домішок. Такий спосіб очистки можливий лише в умовах промислового виробництва.

Очищення насіння від домішок за міцністю. В сміттєвих до­мішках трапляються частки, однакові з насінням соняшнику за розмірами, наприклад, частки ґрунту, які неможливо відділити на решетах і вони проходять через отвори разом з насінням. Крім того, на оболонки насіння часто налипають частки ґрунту, які та­кож неможливо відділити на решетах.

Насіння, як правило, має більш високу міцність, ніж доміш­ки з ґрунту і тому для їх видалення використовують механізми, які працюють за принципом тертя та удару.

Очищення насіння на вібраційних решетах. Коливання на вібраційних решетах спрямовані перпендикулярно до їх поверхні, що викликає підскакування насіння та його політ по параболічній кривій у бік переміщення основної маси насіння. На таких реше­тах досягається висока якість очищення при значних навантажен­нях на решето і відносно невеликих втратах потужності.

Розподіл у магнітних полях. Цей спосіб використовується для відділення металічних домішок із магнітними властивостями в машинах, обладнаних постійними або змінними магнітами.

Розподіл в електричному полі. Використовують в електрич­них сепараторах, де всі частки суміші одержують однаковий за зна­ком електричний заряд. Величина заряду змінюється в залежності від діелектричної здатності, яка в насінні соняшнику і домішок різна, що спричиняє відхилення на різну величину в електричному полі під час падіння.

Принцип дії обладнання для очищення насіння соняшника ґрунтується на видаленні з маси насіння домішок, які відрізняють­ся від основної культури за однією або кількома фізичними озна­ками: за лінійними розмірами, за формою, за аеродинамічними вла­стивостями, за щільністю і станом поверхні, коефіцієнтом тертя і міцністю.

Очищення насіння, яке відрізняється за лінійними розмірами від сторонніх домішок, здійснюється в основному шляхом просію­вання через решета з прямокутними або круглими отворами. Для очищення насіння соняшнику використовують решета переважно з округлими отворами.

Для пересування насіння, що просіюється, решета встановлю­ють із нахилом до горизонту на 10-15*С і надають корпусу решета зворотно-поступального кругового або вібраційного руху.

Під час післязбиральної обробки насіння змінюється комплекс показників якості насіннєвої маси в результаті біохімічних змін, які відбуваються під час достигання, механічних ушкоджень при очищенні, завантаженні в бункери, транспортуванні, а також в ре­зультаті нагрівання і зміні вмісту вологи в процесі сушіння та ак­тивного вентилювання. Слід мати на увазі, що у свіжозібраному насінні процеси післязбирального дозрівання не закінчені. В цій стадії для насіння характерна висока кислотність і активність фер­ментативного комплексу, підвищена вологість. У недозрілого на­сіння енергія проростання та схожість не досягають оптимального рівня, інтенсивність дихання в 4-5 разів, а активність ліпази — в 1 5-2 рази вища, ніж у насіння, яке повністю пройшло період після­збирального дозрівання. Закінчення післязбирального дозрівання характеризується збільшенням енергії проростання і лаборатор­ної схожості, стабілізацією біохімічного складу, мінімальною фер­ментативною активністю, підвищенням повітро — та водопроникності насіннєвих та плодових оболонок.

Під час післязбирального дозрівання проходять процеси син­тезу та гідролізу. У свіжозібраному насінні соняшнику при підви­щеній вологості або при невеликій швидкості її зниження під час сушіння, переважають гідролітичні процеси, які відзначаються інтен­сивністю. Гідролітичні процеси в насінні соняшнику різко погіршу­ють технологічні і насіннєві якості насіння. Тривалість післязби­рального дозрівання залежить від сорту, складу вороху, вихідної температури і вологості, швидкості проведення сушіння та інших причин. Швидкість післязбирального дозрівання збільшується при продуванні насіння повітрям. Свіжозібране насіння, яке не пройш­ло дозрівання, характеризується підвищеною чутливістю до нагріван­ня, що необхідно враховувати на практиці.

Під час післязбирального обробітку насіння соняшнику про­ходить через транспортер та технологічне обладнання, де воно підля­гає механічному впливу ударного характеру, тертю всередині маси насіння. В результаті цього насіння зазнає травм різного ступеня, оболонки руйнуються, відбувається обрушування, подрібнення на­сіння на окремі частки. Особливо чутливе до механічних пошкод­жень насіння високоолійних сортів та гібридів, оскільки його обо­лонки мають низьку міцність.

Комментарии запрещены.